?

Log in

Попередній файл | Найступний файл

Millennium: this is who we are

хоча це ком'юніті і присвячене явищу "Цілком таємно", думаю, не зайве було б приділити і певну увагу иншим серіялам студії "Ten Thirteen".
і на цій підставі розміщую тут деякі власні думки з приводу серіялу Millennium (в українському перекладі "Тисячоліття помсти").

на хвилі успіху "Цілком таємно" компанія FOX дозволила Крісові Картеру запустити проєкт "Тисячоліття", думається, навіть достеменно й не вивчивши, щó саме це має бути. така собі можливість, якої чекаєш усе життя - змога чи не абсолютно незалежно робити те, що тобі хочеться. і Картер з командою поспішили скористатися нагодою. але прогадали.
усі чекали на, якщо не клон "Цілком таємно", то принаймні, на щось таке ж захопливе, цікаве й моторошне. і якщо з "моторошністю" склалося все пречудово, то захоплення й цікавости вочевидь стало замало.
у "Тисячолітті" немає нескінченної плутанини загадок і містифікацій, на яких тримався перший успіх Кріса Картера. не було відчуття ототожнення себе з котримось із персонажів. не було інтриґи розвитку взаємин головних персонажів... Картеру пощастило витягнути "колективне несвідоме" стосовно феномену НЛО й инших загадкових явищ. але він не зміг змусити авдиторію пильніше придивитися до самих себе, до своїх сусідів і друзів - у яких, насправді, і ховається найбільше зло людства, чи, логічніше б сказати - людське зло. ми не звикли шукати проблеми в собі - набагато цікавіше скидати їх на уряд, таємний уряд, иншопланетян... нормальна людина ніколи не скоїть нічого лихого - це ж має бути якийсь монстр, бездушна істота, що чинить жахливі злочини заради власного виживання. - це логічно. а головне - цікаво.
"Тисячоліття" цікавим не виявився. аж навпаки - це досить параноїдальне, одноманітне, повторюване й хворобливе видиво. то того ж, по суті, із дуже простою ідеєю. надзвичайно простою - "чому люди роблять те, що роблять?", - і все, це вся ідея. наголошую, це аж ніяк не запитання, і відповіді ніхто давати нам не збирається, це абсолютно риторичне висловлювання. медитативне й безнадійне. "Тисячоліття" - це пісумок і реквієм. і вирок.
глядачі й фанати, що звикли ВІРИТИ разом з Малдером і Скаллі й шукати з ними істину, виявилися абсолютно неготовими до шоку - як удару по потилиці - якого завдав нам Картер зі своїм новим серіялом.
склалається враження, що сенс у подіях на екрані абсолютно відсутній - усе ведеться ні до чого. і при цьому повторюється раз у раз. головний герой Френк Блек бачить світ очима серійних убивць і маніяків, допомагає їх спиняти, і все це для того, щоб уберегти свою родину від жахів світу, що навколо. він селить дружину й доньку з Сіетлі, в ідеальному жовтому будиночку, сподіваючись уникнути людського зла / зла людей. сцени в будинку показані світло, сказати б, незаймано. натомість вони перемежовуються з основними подіями кожної серії - історіями про вбивць. ці сцени сірі, гнітючі.. таке собі підземелля, в якому все одно постійно йде дощ. єдине, що цей дощ уже не змиває бруд. він його тільки перемішує й розбрискує. і відтак Френк "спускається" в цей світ не очищуючи його, а бруднячись сам.
простота "Тисячоліття" виглядає настільки наївно, що не важко помилково сприйняти її за невигадливість творців серіялу. думаю, врешті так і сталося. втім, подібне сталося і серіялом "Самотні стрільці" - тільки там простота мала наголошено життєствердне забарвлення...
простота й медитативність "Тисячоліття" - щось геть унікальне і - парадоксально - складне. нам пропонують дитивитися на міркування над відповідями до запитань, яких неможливо поставити. нам пропонують вишукано гаяти час - так, як це ще ніхто не робив на телебаченні. нас збивають з пантелику жахливі образи, понівечені й напівспалені трупи, ріки крови й схибнута свідомість маніяків.
усе це настільки безсенсовно, що перші думки:, - "чому?", "як?", "навіщо?", - не знаходячи відповідей губляться. і втрачається інтерес.
стається те, що і завше, щодня в повсякденному житті - всі ОЧІКУВАННЯ й ХВИЛЮВАННЯ заміщуються БАЙДУЖІСТЮ = спробою вберегтися, заховатися у свій власний "жовтий будиночок".


вперше я подивився серіял, коли його було демостровано на каналі "1+1". якщо не помиляюся, це було ще перед 2000 роком. і від першого перегляду я запам'ятав дуже мало. найбільше мені подобалася саме ідея надзвичайної вигадливости вбивств. жорстокість. яка, однаково, втілена дуже вишукано й заворожуюче. і тільки тепер, коли я дивлюся "Тисячоліття" вдруге, я починаю помічати всю його глибину, відчай...і спокій. це надзвичайне, шедевральне творіння для телевізії. от тільки по телевізору таке дивитися не прийнято.

Tags:

Comments

ajnochka
27 лютий 2008 08:54 (UTC)
..все одно, якась цілісність тут є..)

Profile

цілком таємно
the_x_files_ua
Ukrainian X-Philes

Latest Month

березень 2008
S M T W T F S
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031